Замість бомбосховищ – хрущовки: що не так із законом про укриття

Про це розповіла заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій. Вона зазначила, що закон акцентує не на укриттях, а на лобіюванні типового будівництва у відбудові повоєнної України.

Читайте також Робота велася неперервно, – як КН РІЕЛ сприяла евакуації мешканців з ЖК "Львівський Квартал"

Про що насправді закон №7398

Кирій підкреслила, що з тексту закону абсолютно не випливає, що бомбосховища обов'язково з'являться в кожній новобудові.

Якщо пошукати в тексті закону слова "бомбосховище", "сховище", "обов’язково", "новобудова", ви знайдете бомбосховище – 0 разів, сховище – 0 разів, новобудова – 0 разів, обов’язково – 2 рази,
– розповідає експертка. 

Вона додає, що цим законом й справді передбачено обов’язкове розроблення розділу проєктної документації "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту, цивільної оборони" для об’єктів класу наслідків СС2 і СС3 – це ті, на яких перебувають понад 50 людей.

Але, згідно з ДБН, ця норма і так є чинною, а наявність відповідного розділу не передбачає обов’язкове будівництво сховищ.

На чому зроблено акцент

Кирій робить висновок, що закон було розроблено, щоб прописати процедуру проєктів повторного використання – типових проєктів.

Коли робиться один проєкт, майнові права передаються замовнику чи забудовнику, який далі може цей типовий проєкт без обмежень штампувати по всіх регіонах України. Пошукайте, скільки разів зустрічається в тексті цього закону словосполучення "повторного використання" – 11 разів!, 
– підкреслює Кирій.

За її словами, головними у законі є не бомбосховища, а лобіювання типового будівництва у відбудові повоєнної України.

Такі закони я вважаю свідомим введенням в оману всього українського суспільства. Хочете ухвалити закон про хрущовки – так і скажіть,
додала вона. 

Кирій розповіла, що у відбудові після Другої світової війни Європа обрала інший шлях, натомість типові проєкти обрали СРСР та інші тоталітарні держави.