Розповідаємо про те, які є нюанси у такому сусідстві, скільки пропонують забудовники за приватні будинки та чому вони покращують екологію району.

Читайте також Українці у гонитві за іпотечними кредитами: чим показові дані за лютий 2021

Які приватні будинки залишилися на Позняках

Колись на місці житлового масиву Позняки було однойменне село, до середини 20 століття там був один з хуторів, який активно почали забудовувати у часи СРСР. Як бачимо, забудова району продовжується й дотепер.

Але там збереглися приватні будиночки, власники яких не мають жодного бажання їх продавати. Так, один зі знаменитих будинків – ферма Наталії Юрченко, де жінка вирощує кіз, курей, кроликів. Місцеві жителі до ферми ставляться по-різному: хтось каже, що це справжній оазис, особливо, під час карантину, інші ж скаржаться на неприємний запах та занедбаність.

Ферма на Позняках / Фото Українська правда

Скриншоти з соцмереж

Ще один будинок розташувався по вулиці Прип’ятській. Він виглядає куди охайніше, обнесений високим парканом та засаджений десятками дерев. У соцмережах місцеві жителі розповідають, що колись також жили поряд, але потім обміняли будинок на дві квартири у цьому ж мікрорайоні.

Будинок по вулиці Прип’ятській / Фото "Заметки прохожего киевлянина"

Скриншоти з соцмереж

Незвичне сусідство чи оазис посеред бетону

На перший погляд, сусідство маленьких будинків з багатоповерхівками здається незвичним та незручним. Але таких історій по всьому Києві багато і насправді ж таке сусідство нікому не дошкуляє.

Анастасія Боброва, аналітикиня центру "Cedos", керівниця Українського урбаністичного форуму, розповідає, що така ситуація існує досить давно, адже Позняки почали забудовувати ще за радянських часів.

Мені здається, що люди порозумілися між собою і їм вже досить комфортно жити поруч. Пані Наталя у своїх інтерв’ю розповідає про те, що приходять люди з сусідніх будинків, граються з її тваринами. Під час карантину для них це стало своєрідною оазою, адже це була ледь не єдина зелена ділянка поміж висоток, 
– каже Боброва.

Вона додала, що саме висотки, які побудовані довкола негативно впливають на район. Вони впливають на зміну клімату, тому що збільшення таких заасфальтованих територій призводить до появи островів тепла, коли температура всередині міста вища, ніж температура довколишніх ділянок. Якість повітря на Позняках також не дуже хороша, саме через те, що там мало зелених зон і багато заасфальтованих територій.

Такі зелені території позитивно впливають на температуру всередині самого двору. Декілька років тому організація "Зелена хвиля", проводили аудити київських дворів, дивилися на те, як впливає зелень на температуру у дворах. Вони замірювали температуру протягом дня і помітили, що у тих дворах, де багато дерев, кущів, трави, температура влітку менша і там комфортніше

Це відомий приклад. Але комбінація різної забудови різних років у Києві повсюди. Наприклад, поряд зі станцією метро Либідська також є такий простір, який колись був приватним сектором, а зараз він оточений з усіх сторін новими ЖК. Там є декілька вулиць, які забудовані саме приватними будинками. Така різноманітність позитивно впливає на місто, тому що вона дозволяє мати не таку щільну висотну забудову,
– говорить аналітикиня.

Вона додала, що в Україні висотна забудова часто не супроводжується якісною довколишньою інфраструктурою, тому чим більше її з’являється, тим більше навантаження на існуючу інфраструктурою. На лівому березі це призводить до появи транспортних проблем, до проблем з якістю повітря і т.д. Якщо ми продовжимо у такому темпі забудовувати вільні ділянки, ці проблеми будуть лише нагромаджуватися.

Чи можуть мешканців приватних будинків виселити попри їхнє бажання

Але окрім соціальних факторів, є ще й законодавчі, про які не варто забувати. Марина Дорошевська, юрист юридичної компанії "Investment Service Ukraine", каже, що з 01.10.2019 набрали чинності нові Державно-будівельні норми, які регулюють, поміж іншим і режим "сусідства" багатоповерхових та приватних садибних будинків.

У нормах сказано, що у великих містах, при розміщенні 9-16 та більше поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, відстань від фасадів багатоповерхового будинку до меж земельних ділянок садибних будинків повинна бути не менше 20 метрів, а до стіни найближчого садибного будинку – не менше висоти будинку, що зводиться.

При розміщенні багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 поверхів до 8 поверхів відстань повинна бути не менше 15 метрів, для багатоквартирних будинків до 3 поверхів відстань від фасадів до меж земельних ділянок – не менше 10 метрів для забезпечення проїзду пожежних машин.

Наведене дозволяє стверджувати, що у випадку дотримання забудовником державних будівельних норм таке сусідство законодавством дозволяється,
– каже Дорошевська.

Що стосується права власності, то воно є непорушним. У випадку виникнення суспільної потреби, об'єкт нерухомого майна та земельна ділянка, на якій він розміщений, можуть бути викуплені державними органами. Серед переліку таких суспільних потреб, зокрема, є: будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації; створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ.

Тобто, у разі необхідності будівництва, наприклад: дороги, лінії електропередач або іншого об’єкту, земельна ділянка та об’єкт нерухомого майна, якій на ній розташований, буде підлягати викупу. Далі є два варіанти розвитку подій. Перший: якщо власник нерухомого майна та земельної ділянки згоден добровільно відчужити таке майно, з ним проводяться переговори щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу, зокрема, міни на іншу земельну ділянку та/або нерухоме майно. Надалі з ним укладається договір купівлі – продажу або міни,
– пояснює Дорошевська.

Проте, є і другий варіант. У разі неотримання згоди власника земельної ділянки та об'єктів нерухомого майна, майно може бути примусово відчужено у державну чи комунальну власність. Таке примусове відчуження земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені здійснюється за рішенням суду. Слід зазначити, що цей варіант, також передбачає сплату викупної ціни попередньому власникові.

Тож, звісно, що примусити продати приватні будинки громадян ніхто не зможе. Але якщо виникне потреба у будівництві на їх земельних ділянках дороги, магістрального трубопроводу або інших об’єктів транспортної або лінійної інфраструктури і наявності рішення суду – громадянам доведеться залишити своє помешкання та шукати нове,
– каже юристка.

Вона також додала, що існують непоодинокі випадки, коли з метою захоплення необхідної для свого будівництва території, забудовник припускається до протиправних дій стосовно власників такої території. Наприклад, ініціює припинення газо- та теплопостачання у приватні будинки, оселяє поряд маргінальних громадян або навіть вдається до банального биття вікон та пошкодження майна власників таких будинків.У такому разі, власникам слід звертатися до правоохоронних органів із заявами та суворо контролювати їх розгляд і передачу надалі до суду.