Із захистом від вибухів та хімічних речовин: які новобудови невдовзі з'являться в Україні

Що очікує сферу нерухомості після прийняття законопроєкту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій" №7398 розповів Володимир Семенцов, інформує 24 канал. 

До теми Нові пріоритети: яке житло будуватимуть в Україні після війни

Повний пакет захисту 

Експерт зауважив, що документ має на меті створити такі умови, за яких мешканці новобудов матимуть змогу захисту від:

• вибухів,
• вибухових хвиль,
• ураження хімічними, бактеріологічними, радіоактивними речовинами.

Водночас він підкреслив, що законопроєкт №7398 зобов’яже девелоперів житла більше приділяти увагу створенню приміщень подвійного призначення, таких як підземний паркінг з функціоналом бомбосховища. Вони будуть краще укріплені та добре вентильовані, а також матимуть кілька виходів. Крім того, до них підведуть інженерні комунікації, встановлять санвузли та забезпечать їх місцями для приготування їжі. Також, за потреби, забудовники плануватимуть додаткові безпечні приміщення безпосередньо у квартирах чи на поверхах.

Як закон №7398 може позначитися на роботі девелоперів

На думку Семенцова, підземні "паркінги-бомбосховища" подвійного призначення обов’язково мають бути розраховані на прогнозовану кількість мешканців житлового комплексу чи його окремих секцій. І для комфортного перебування у такому сховищі на кожного мешканця новобудови має припадати щонайменше 3 – 5 квадратних метрів.

"У будинку на 100 квартир із прогнозованою середньою кількістю у 200 – 250 мешканців, у паркінгу-бомбосховищі близько 1000 метрів квадратних площі разом з додатковими приміщеннями (санвузлами, місяцями для приготування їжі чи надання домедичної допомоги тощо) буде відведене для більш-менш комфортного перебування у ньому громадян. Звісно, що ці цифри досить умовні, але зараз в схожих будинках площа запланованого паркінгу зазвичай складає 700 – 1000 метрів квадратних", – розповів експерт. Володимир Семенцов повідомив, що до початку широкомасштабного воєнного вторгнення у понад 50% українських новобудов взагалі не були передбачені підземні паркінги. А в понад 40% нових ЖК загальна місткість підземних і наземних паркінгів в середньому у 2 – 2,5 раза нижча за чинний розрахунок, прописаний у Державних будівельних нормах.

Він нагадав, що згідно з ДБН, для 1-кімнатної квартири коефіцієнт паркомісць залежно від місця розташування майбутнього будинку та кількості кімнат становить від 0,5 для 1-кімнатної оселі та 0,8-1 для 2,3-кімнатних квартир. Тобто  для будинку на 100 квартир, розташованому в середній зоні міста, з яких 50 1-кімнатних квартир, сукупна кількість підземних і наземних паркомісць має дорівнювати 90. Водночас, за його твердженням, створення саме підземного паркінгу досить дороге задоволення. Адже собівартість підземного паркінгу сягає 20 – 25% від загальних витрат на зведення всього житлового комплексу.

У теорії прийнятого законопроєкту, собівартість зведення будинку з належним паркінгом-бомбосховищем, що здатне вмістити всіх його мешканців, може зрости щонайменше на 10 – 15% залежно від його класу, кількості квартир та місця розташування,
– повідомив він.

Іншим механізмом реалізації законопроєкту №7398, на думку фахівця, може стати створення "комор-укриттів" або "панічних кімнат", як вони називаються за кордоном, у кожній оселі із розрахунку 3 – 5 метри квадратних на кожного мешканця квартири. Тобто для квартири таке приміщення може розраховуватися площею близько 10 метрів квадратних.

Важливе питання – це функціональність таких приміщень у мирний час, а також їхня доцільність. Зазвичай вони розраховані, спираючись на досвід Ізраїлю, – на менш потужні ракетні удари, ніж ті, які сталися в Україні. Тому скоріше за все українськими забудовниками використовуватиметься практика влаштування приміщень подвійного призначення у вигляді паркінгів-бомбосховищ,
– вважає експерт.

Він додав, що прийняття законопроєкт №7398 не вплине на більшість проєктів, будівництво яких вже було розпочато або був затверджений проєкт будівництва до початку військової агресії, адже закон не має зворотної сили. Одночасно дія цього документу розповсюджуватиметься на об’єкти, проєктна документація яких буде розроблена та затверджена вже після дати набуття чинності закону.