Чи справді українці не хочуть інвестувати у квадратні метри через ризик повномасштабної війни, чи все ж на це є інші причини, розбиралися журналісти DW. Зібрали найголовніше.

До теми Скільки коштують новобудови у Києві: порівняння цін за класом та площею

Як соціальна напруга впливає на попит

Інвестиційний банкір Сергій Фурма вважає, що соціальна напруга є вагомим фактором у прийнятті рішення щодо купівлі нерухомості.

Чи може ця історія з потенційною загрозою Путіна зупинити зростання цін? Теоретично може. Тому що деяка частина покупців може відкласти прийняття рішення, допоки ситуація стабілізується,
– зазначає економіст.

Зараз експерти продовжують спостерігати за ситуацією. Вони додають, що за кілька місяців вималюється повноцінна картина щодо того, як новини про можливий початок повномасштабної війни вплинули на попит. Однак є дані, які свідчать, що зміни відбуваються просто зараз.

Денис Суділковський разом із командою ЛУН щомісяця аналізують ціни на квартири у найбільших містах України. Згідно з їхніми даними, 2021 рік виявився рекордним по зростанню вартості квадратного метра.

З весни 2021 року ми бачимо вперше за останні 7 років суттєве здорожчення первинного житла. Можна сказати, що на поточний день, якщо вимірювати лютий до лютого, у Києві ціна за квадратний метр зросла з 1000 до 1290 доларів, у Львові ціни підросли на 17%, в Одесі – на 13%.

При цьому, додає Суділковський, рекордсменом стало київське передмістя, де вартість житла виросла аж на 34%.

Падіння цін та локальні знижки

В останні 2 місяці стрімке подорожчання житла припинилося. За даним аналітиків, влітку "квадрат" у новобудовах дорожчав на 50 доларів кожного місяця, але вже у грудні 2021 – січні 2022 року, було зафіксоване середнє зростання лише на 10%. Зокрема це зумовлено сезонним зниженням попиту.

Експертка з ринку нерухомості Вікторія Нікітенко додає, що окрім політичної ситуації, покупці спостерігають за цінами на будматеріали, газ та загалом інфляцією. Це затишшя відчувають й забудовники.

Середнє падіння попиту у стабільних гравців сягало 30 – 35%. Були прецеденти 40 – 45%, але це стосувалося "мас-маркету",
– зазначає Нікітенко.

Експертка додає, що цього сезону забудовники розпродавали не лише "неліквід", але й пропонували великі дисконти на квартири зі звичним плануванням на середніх поверхах. Разом із цим, на знижки погоджувалися навіть продавці вторинного житла. Найвища знижка могла становити до 15%.

В період психологічної напруги, "вторинка" продемонструвала дисконти. Особливо це стосувалося Харкова та інших регіонів, які були під пресом. Насправді трошечки виросли ціни на вторинному ринку Львова,
– додає Нікітенко.

Наразі усі експерти сходяться на думці, що паніка в інформаційному просторі не стала настільки потужною, щоб похитнути ринок житла, однак деякі зміни вона все ж внесла.