Подружжя зі Львова реконструювало 100-річну кам’яницю: історія відновлення

Реконструкція розпочалася під час пандемії коронавірусу, у 2020 році, інформує 24 канал. До повномасштабного вторгнення Росії роботи завершили на 85%. Як в цих нестабільних умовах вдалося реалізувати проєкт – далі.

Варто знати Комунікації як частина відбудови: КН РІЕЛ про досвід фіксації пошкоджень у столичному ЖК

Як виникла ідея перетворити кам'яницю на крафтову сидроварню

У 2019 році подружжя вирушило у подорож Нормандією. Вони пригадують, що мало не кожна майстерня тут була схожа на їхню кам’яницю. Подекуди не було навіть особливого ремонту, проте сидр там все одно робили. Саме ця поїздка стала відправною точкою проєкту відновлення закинутого об'єкта під Львовом.

Ми загорілись ідеєю створення сидроварні. В нас був шмат землі і стара кам'яна руїна з заваленим дахом. Чудом ми побачили в цьому потенціал і почали роботи,
– розповідає Марта.

Кам'яниця до та після відновлення / Фото твітер Марта Турецька

Роботи виконувалися під час пандемії 

Початок реконструкції припав на розпал пандемії коронавірусу. Роботи виконували здебільшого у вихідні, тому робота йшла повільно.

Перий етап – перекриття даху / Фото твітер Мара Турецька

Першим кроком стало перекладання даху. Виконавши цей етап, подружжя взялося досліджувати стіни. Хата була мурована на глині, поштукатурена і пофарбована.

Ми почистили зовнішні стіни і відкрили для себе чудову стіну з вапняку. Вирішили залишити камінь відкритим. Перемастили шви глиняним розчином і залатали діри,
– пригадує Марта. 

За словами авторів проєкту, вони не мали чіткого уявлення про кінцевий вигляд будинку. Проте відкриття вапняку під нашаруваннями штукатурки дало їм зрозуміти, що фасад залишиться оголеним. 

Як відбувалася реконструкція – твітер Марта Турецька

Паралельно з фасадними роботами, всередині відбувається штукатурення стін та підготовка приміщення до промислової підлоги. Тим часом в сусідньому селі робиться столярка — двері, дерев'яні вікна та ворота:

Ми прийняли вольове рішення поставити дерев'яні вікна. На даному етапі реконструкції – це було нашим найкоштовнішим вкладом. Загальна ціна 5 вікон (1 велике, 4 маленьких) становила 62 тисяч гривень разом з монтажем.

Крім того, додають автори проєкту, хотілося потішити себе душем, вбиральнею чи можливістю приготувати ранку каву. Тому мінімально кам’яниця змінилася й всередині.

Приміщення колишньої стайні пара перетворила на мінімалістичну спальню. З внутрішніми роботами їм допомагав майстер з сусіднього хутора. 

Приміщення спальні / Фото твітер Марта Турецька

Стіни кам'яниці мають товщину 65 – 70 см, а саме приміщення не використовується взимку, тому теплоізоляції немає. Усі двері мають 5 сантиметрів екструдованого пінопласту, а в кожній з кімнат, для ночівлі восени, облаштували по батареї. 

З моменту вторгнення роботи поставили на паузу

Коли почалося повномасштабне вторгнення, усі робити зупинилися й відновилися лише після того, як Збройні Сили України виграли битву під Києвом та відкинули окупантів.

На той момент ми встигли реалізувати проєкт на 85%, тож покинути ті 15% недоробленими було б неправильно,
– додає Марта. 

Сьогодні у столітній кам'яниці варять локальний сидр / Фото твітер Марта Турецька

За кілька теплих місяців подружжя завершило практично всі заплановані роботи та перевезли в кам'яницю обладнання для сидроваріння, щоб створювати напій вже на хуторі.