Реформа містобудування: Шуляк спростувала 8 головних міфів про законопроєкт №5655

Як розповіла голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк, сьогодні прийняття відповідного законопроєкту особливо важливе. Насамперед через те, що безліч українців працюють над відбудовою власного житла та стикаються із недосконалістю містобудівного законодавства, неефективним державним регулюванням та корупцією на місцях.

Варто знати Пільгова іпотека "єОселя": як отримати кредит на готову квартиру та житло, що будується

Однак, на думку Шуляк, окремі учасники будівельного ринку відчувають загрозу через ініційовані зміни, оскільки законопроєкт №5655 не залишить місця корупції у сфері містобудування. Так, з’явилася низка міфів, якими хочуть довести, що змінювати нічого не потрібно. 

Міф 1. Новий закон створить умови для корупції у будівельній сфері

Шуляк наголошує, що прозорість буде забезпечуватися завдяки глобальній цифровізації усіх процесів.

"Комп’ютер хабарів не бере – саме з цього принципу ми виходили, ухвалюючи невідкладний президентський закон, щоб запустити Єдину державну електронну систему будівництва (ЄДЕСБ) ще в 2019 році. Технічну частину швидко реалізувало Міністерство цифрової трансформації за підтримки проєкту USAID/UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS" та у співпраці з Фондом Східна Європа", – пояснює депутатка. 

Вона додає, що у ній працюють всі учасники будівельного ринку – від замовників та розробників проєктної документації до нотаріусів, представників органів місцевого самоврядування і навіть правоохоронних органів.  будь-який документ у сфері будівництва оформлюється в електронному форматі з цифровим підписом. Це дозволяє ідентифікувати людину, яка його видала, та у разі порушення, притягнути до відповідальності.

Міф 2. Громадськість не зможе контролювати забудову

Зараз ми намагаємося віднайти баланс, щоб громада була повноцінним учасником будівельного процесу, а забудовник не міг використовувати у своїх інтересах підставних людей,
– розповідає Шуляк. 

Вона додає що документ передбачає залучення до обговорень представників громадських об'єднань осіб з інвалідністю, це один з необхідних кроків для того, аби наше суспільство дійсно стало безбарʼєрним. До слова, громадське обговорення може стосуватися розроблених проєктів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів, генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій.

Міф 3. Місцева влада не впливатиме на самочинне будівництво

Шуляк переконана, що місцева влада має реагувати на порушення, і законопроєкт №5655 її зобов’язує це робити, зокрема проводити безперервний моніторинг забудови. Навіть більше – документ надає для цього широкі повноваження, аж до демонтажу незаконного будівництва без рішення суду.

Також забудову перевірятимуть, якщо за результатами автоматичного програмного аналізу в е-системі об’єкт має високий рівень ризику.

Це буде не просто право, а обов’язок місцевої влади,
– наголошує депутатка. 

Міф 4. Законопроєкт недостатньо чітко визначає, що таке самочинне будівництво

Законопроєкт чітко визначає, що таке самочинне будівництво. Згідно із ним, це початок робіт:

• на земельній ділянці, яку відводили не для цієї мети;
• без набуття права на виконання будівельних робіт;
• з порушенням встановленої законом гранично допустимої поверховості об’єкта;
• з істотними порушеннями проєктної документації на будівництво (перевищення поверховості, порушення містобудівних умов та обмежень).

Міф 5. Звуження повноважень архітекторів призведе до зловживань у будівництві

Законопроєкт пропонує розкривати особистість архітектора, який стоїть за проєктом. З одного боку, це дозволить фахівцям працювати на свою репутацію й мати більше замовників, вважає Шуляк. 

"І це справедливо. Бо те, на що перетворюються наші міста, проєктують архітектори. Вони перші, хто усвідомлює недоцільність новобудови, але свідомо йдуть на такий собі архітектурний авантюризм через гроші. Прикро, адже з перших років Незалежності Національна спілка архітекторів не зробила нічого, щоб унеможливити створення неестетичних та незаконних об’єктів, а просто виконувала замовлення", – констатує вона. 

Актуально Комунікації як частина відбудови: КН РІЕЛ про досвід фіксації пошкоджень у столичному ЖК

Міф 6. Майбутній закон порушує авторські права архітекторів

Насправді йдеться лише про те, що істотною умовою договору про розроблення проєктної документації на будівництво є чітка вимога: хто уповноважений здійснювати авторський нагляд у певних випадках. Це можливо лише у таких випадках:

• фізична особа-розробник проєктної документації є недієздатною чи зниклою безвісти, або ж померла;
• юридична особа-розробник проєктної документації на будівництво ліквідована;
• у фізичної особи-розробника проєктної документації немає сертифіката виконавця окремих видів робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури;

У всіх цих випадках алгоритм дій треба врегульовувати на договірних засадах. Тобто це вирішуватиметься виключно на розсуд сторін, де однією із них є архітектор.

Міф 7. Приватні структури контролю над будівництвом – це корупційний ризик

Новий законопроєкт передбачає, що функції контролю можуть виконувати не тільки державні, а й приватні структури. 

До того ж у законопроєкті є запобіжник від того, щоб забудовники не створювали власних приватних контролерів.

Ми чітко прописали: контроль над об’єктом неможливий, якщо забудовник чи генпідрядник мають спільного бенефіціара з приватним контролером,
– додає Шуляк. 

Міф 8. Проти законопроєкту виступає вся архітектурна спільнота

Шуляк розповіла. що проти законопроєкту №5655 виступає купка функціонерів з Національної спілки архітекторів України (НСАУ). Водночас від архітекторів-практиків, проєктувальників, інженерів технагляду, експертів та інших немає жорсткої критики. Депутатка пояснює це тим, що з 2011 року в Україні діє монополія на сертифікацію архітекторів: кожен фахівець має раз на 5 років пройти підвищення кваліфікації та отримати сертифікат. 

Однак зробити це можна тільки в одній єдиній приватній структурі – ТОВ "Навчально-експертний центр НСАУ". Так, саме тієї Спілки архітекторів, яка так палко виступає проти приватного контролю. 

Ми, автори законопроєкту 5655, як і журналісти-розслідувачі, виступаємо проти будь-якої монополії: малої чи великої, державної чи приватної. Тому що будь-яка монополія завжди приводить до корупції,
– наголошує Шуляк.

Тому в основі нашого законопроєкту – цифровізація та повне знищення монополії при видачі дозвільних документів. Це допоможе Україні якісно реформувати систему і знищити хабарництво у містобудуванні.