Як працювала програма "Доступна іпотека": підсумки 2021 року
Джерело:
The PageУ березні 2021 року в Україні стартувала державна програма "Доступна іпотека 7%". Розповідаємо про її результати.
Станом на середину грудня за програмою було видано 1208 кредитів на суму понад 1,05 млрд грн. Кредити видавали 11 українських банків. Понад 60% обсягу кредитів було видано в Києві та Київській області.
Читайте Знижки на квартири у Львові та Києві: КН РІЕЛ анонсувала початок акційного сезону
"Доступна іпотека 7%": підсумки року
На старті програми оголошувалося, що до кінця року нею зможуть скористатися близько 5000 сімей, а плановий портфель іпотечних кредитів становив 5 мільярдів гривень. В результаті, за час функціонування програми, середня сума кредиту становила 869 тисяч гривень. Понад 75% кредитних договорів припало на вторинний ринок.
Відповідно до розподілу кількості заявок, портрет типового позичальника – учасника програми виглядає так. Це одружений чоловік до 35 років, найманий працівник з доходом понад 35 тисяч гривень на місяць.
Портрет позичальника, параметри кредитів за програмою відповідають іпотеці на ринкових умовах. Це означає, що завдяки компенсації державою відсотків, житло у кредит купували передусім ті, хто міг би це зробити і без програми, але не хотів.
За перші десять місяців 2021 року, за даними НБУ, обсяг виданих іпотечних кредитів зріс у 2,5 раза проти аналогічного періоду 2020 року і перевищив 7 мільярдів гривень.
Обсяги кредитування лише на одну сьому завдячують державній програмі. Це добре і з точки зору витрат коштів платників податків, і з точки зору розвитку іпотеки як ринкового механізму.
Те, що фактичні обсяги менше планових, означає, що банки не кредитують кого заманеться, а ретельно оцінюють позичальників, як і має бути в іпотечному кредитуванні. Водночас цьогорічні результати програми вказують на кілька ризиків.
Продемонстровані недоліки програми
По-перше, значну концентрацію кредитування в державних банках. Якщо уряд підганятиме програму і банки будуть менш консервативними, видані кредити можуть стати недієвими. А, отже, державним банкам вкотре може знадобитися докапіталізація.
Щоб іпотека стала масовим продуктом і її пропонували більшість банків, а не лише 11, серед яких більшість обсягів припадає на державні, потрібно зменшувати юридичні ризики для кредиторів. Зокрема розв'язати питання з реєстрацією дітей у кредитному житлі, щоб воно перестало бути перешкодою для звернення стягнення у разі неплатежів.
По-друге, кредитування сконцентровано в Києві та області. Тим часом на вітчизняному ринку нерухомості склалася дивна ситуація. Останніми роками він став ще менш прозорим ніж був. Через реформу дозвільної системи (Державної архітектурно-будівельної інспекції) виникли затримки з введенням новобудов в експлуатацію, зникла статистика нової пропозиції.
І на тлі загальної високої інфляції та зростання цін на будівельні матеріали у Києві відбулося аномальне зростання цін на первинну нерухомість.
До теми Українські банки видали близько 3% іпотек позичальникам без офіційних доходів
За таких темпів зростання цін погіршилася доступність столичного житла для громадян, що зацікавлені в ньому (доступність визначається тим, скільки середніх річних зарплат потрібно для придбання стандартизованого житла).
Тож добре, що у фокусі програми поки що вторинний ринок. Розбудова статистики ринку нерухомості – ще одна передумова розвитку іпотечного кредитування.
Перша дієва програма з іпотеки
Темою доступних житлових кредитів переймався ледь не кожен уряд. Оголошувалися програми то компенсації відсотків для молоді, то пільгових кредитів під 3%. Найчастіше вони не мали впливу на ринок і залучали мало учасників.
Цього разу врахували невдалий досвід попередніх програм – не стали надто звужувати коло потенційних учасників, запропонували їм зрозумілий механізм компенсації ставок. Отже, програма не стала мертвонародженою і сприяла активізації іпотеки.