Замороження робіт на невідомий термін: що робити покупцям житла, які вклали кошти у довгобуд

20 грудня 2022, 09:41
Читать новость на русском

Джерело:

Фокус

У грудні 2022 року 70% будмайданчиків Києва відновили роботу. Однак частина забудовників лише імітує роботу, зокрема, через дефіцит оборотних коштів та подорожчання будматеріалів.

Чи можуть забудовники в ситуації, що склалася, послатися на форс-мажор, а інвестори – призупинити платежі або повернути гроші – розбираємося далі. 

Читайте також Житло, що враховує нові реалії: у Львові ввели в експлуатацію 299 квартир у ЖК "Велика Британія"

Форс-мажорні обставини не можуть тривало впливати на будівництво

Нині сторони інвестиційних угод не можуть виконати свої зобов'язання одне перед одним, наголошує співзасновник і керуючий партнер компанії INSPI Development Володимир Семенцов.

Із одного боку, форс-мажор знімає із забудовника прив'язку до термінів будівництва та введення об'єктів у експлуатацію. А з іншого, інвестор може скористатися станом війни та не дотримуватися умов платежів, якщо об'єкт придбаний через механізм розстрочки, або взагалі розірвати угоду, отримавши вкладені кошти без штрафних санкцій,
– наголошує він. 

Однак форс-мажор не може впливати на будівництво вічно. Як уточнює юрист Іван Топор, перебування будівельного майданчика під окупацією є непередбачуваними обставинами, однак після звільнення населеного пункту забудовник зобов'язаний вжити всіх необхідних дій для відновлення будівництва. 

Чи можуть покупці тимчасово зупинити платежі або повернути гроші

Забудовники, проєкти яких розташовані на територіях, де зараз не ведуться активні бойові дії, не мають підстав для застосування форс-мажору й обумовленої ним відстрочки завершення будівництва. Однак, як зазначає Іван Топор, на ринку відбувається заморожування будівельних майданчиків через економічні причини: так забудовники намагаються мінімізувати витрати до відновлення попиту на нерухомість і відновлення регулярних платежів від інвесторів.

В умовах війни можна скористатися таким алгоритмом захисту своїх прав:

  • звернутися до забудовника із запитом про причини зупинки будівництва та перспективи й орієнтовні строки його поновлення;
  • якщо забудовник посилається на воєнні дії, запитати належним чином оформлену довідку про наявність форс-мажору саме щодо цього забудовника;
  • якщо забудовник не йде на контакт, не дає пояснень чи обмежується загальними фразами, слід звернутися до юриста, який вибудує стратегію захисту інтересів інвестора;
  • якщо інвестор буде змушений звернутися до суду, в межах судового розгляду можна вимагати документи або отримати пояснення, які дадуть інвестору розуміння ризиків не завершення будівництва та банкрутства забудовника.

Також інвестор може звернутися до забудовника з пропозицією укласти додаткову угоду про можливість призупинення виплат на період простою будівництва. Водночас інвестор, який сплатив 100% вартості житла та не хоче чекати, може звернутися до суду.

Крім того, експерти пропонують: 

  • підписати додаткову угоду, де буде зазначено перенесені терміни будівництва та закріплено ціну, якщо інвестор скористався розстрочкою;
  • розірвати договір та вимагати повернення вкладених;
  • обміняти квартири в будинку, що перебуває на початковій стадії будівництва, на рівноцінне житло в майже готовому об'єкті;
  • якщо забудовник не йде на компроміс – звернутися до суду.

У ситуації, що склалася, Іван Топор вважає заморожування будівництва  найкращим варіантом для двох сторін. Забудовнику це дозволить заощадити ресурси та відновити будівництво в найсприятливіший період, а інвестору – отримати звільнення від внесення платежів на складний воєнний період. Однак відновлення втрачених можливостей і для забудовників, і для інвесторів навряд чи буде швидким.