Підвищення цін на житло посилює соціальну нерівність: як це проявляється у країнах ЄС

6 жовтня 2021, 12:56
Читать новость на русском

Джерело:

Bloomberg

Бум цін на нерухомість збільшив прірву між соціальними групами та посилив гнів з приводу житлової нерівності. Поки деякі отримують чималий прибуток, здаючи квартиру, інші – стикаються з завищеною орендною платою, неякісними новобудовами та високими цінами навіть на вторинне житло.

Враховуючи ці фактори, зрозуміло, чому берлінці підтримали пропозицію про націоналізацію житла. З огляду на всі нюанси, – це видається розумним рішенням, яке врегулює орендну плату та виправить житлову кризу в місті.

Актуально Автоматизація на ринку нерухомості: як відомий девелопер спрощує купівлю житла

У всіх 27 країнах Європейського Союзу у 2020 році спостерігався пришвидшений темп зростання цін. У порівнянні з 2010 роком ціни підскочили більш ніж на 30%, а орендна плата виросла на 15%. Міжнародний валютний фонд попередив, що це "тривожна тенденція", яка провокує нерівність.

Ріст цін на житло у ЄС / Фото Євростат 

Оренда: постійний тиск 

Після того як Конституційний суд Німеччини скасував закон, що встановлював ліміт на орендну плату, у Берліні прокотилася хвиля протестів. Це й призвело до референдуму про експропріацію (перерозподіл) нерухомості. 

Марі Сакелларіу, 35-річна мати-одиначка, входить в число тих, хто безпосередньо постраждав від відсутності межі орендної плати. Уродженка Парижа переїхала сюди 6 років тому по роботі. Спершу, за її словами, Німеччина дала їй фінансову свободу, якої не було в її рідному місті. Але у квітні орендна плата збільшилася на 300 євро. 

У Німеччині, де майже 50% населення живе в орендованих приміщеннях, люди тратять понад четверть доходу на оплату житла.

Частка населення, яке має власне житло у країнах ЄС сильно розрізняється. У Румунії більшість має будинок, тоді як в Німеччині – половина населення змушена брати його в оренду. 

Дані за 2020 рік: блакитним позначено кількість власників, червоним – орендарів / Фото Євростат 

Переїзд на орендоване житло – не вихід

У Греції, де рівень безробіття як і раніше перевищує 15%, понад 62% населення у ​​віці від 25 до 34 років живуть зі своїми батьками.

Тим, хто переїжджає, часто доводиться економити, щоб вижити. Середні витрати на житло становлять близько 40% від загального доходу, що вдвічі перевищує середній показник по ЄС. Крім того, 37% населення стикнулися з заборгованістю по іпотеці.

36-річна Неллі Сотіріу все ще живе зі своїми батьками. Нещодавно вона звільнилася з добре оплачуваної роботи, яка приносила їй до 1100 євро на місяць. Але навіть цього було недостатньо, щоб дозволити собі пристойне місце для життя. Новий будинок з усіма вигодами коштував би 500 – 600 євро.

Зараз Сотіріу шукає нову роботу, але знає, що переїзд – не вихід. 

У мене немає вибору, коли справа доходить до запрошення друзів або робіт по дому, – розповідає жінка, – але краще я залишуся тут, ніж буду жити одна, платитиму за квартиру і продукти, але не матиму можливості подорожувати.

Частка молодих людей у віці 18 – 34 років, що живуть з батьками, найвища у Греції і Хорватії: дані за 2020 рік / Фото Євростат 

Читайте Відомий девелопер назвав плюси та мінуси законопроєкту про гарантування прав на нерухомість

Тривала криза 

На іншій стороні континенту – в Ірландії, розвинулася інша криза нерухомості. Кількість населення з власною нерухомістю різко скоротилася з 82% до 70%. Нестача житла провокує ріст цін, а висока орендна плата означає, що орендарі витрачають більше доходів, що ускладнює накопичення коштів на початковий внесок для купівлі свого будинку.

Карлі Бейлі і її чоловік винаймають квартиру у Дубліні. Зараз у них мало шансів коли-небудь купити власне житло. Приблизно у 2010 пара постала перед труднощами пов'язаними з виплатою іпотечного кредиту. Все – через кредитора, який передав їх справу фонду, що перевів борг у "погані" кредити. Сім'я домовилася зі своїм банком про продаж будинку, щоб уникнути переслідувань за заборгованість. Однак фонд думав інакше й в результаті у 2018 році пара оголосила про банкрутство.

Я вважаю, що краще взагалі не мати дому, аніж мати іпотеку, – підсумувала Карлі.

У деяких країнах спостерігаються проблеми іншого рівня

У Румунії, однією з найбідніших країн ЄС, кожен п'ятий румун не має у своєму будинку туалету, ванни або душу.

Маріана Настасе і її чоловік Маріан роками чекали, коли до їхнього сільського дому, яке знаходиться біля річки Дунай, проведуть каналізацію. Вони успадкували нерухомість від батьків Меріан. Без цього вони не змогли б дозволити собі власний будинок. Разом вони заробляють близько 800 євро на місяць і виховують двох дітей-підлітків. Крім того, пара виплачує заборгованість по позиці, яку вони взяли на ремонт.

У нас немає шансів на краще життя тут, – розповіла Маріана, – ми думали про те, щоб виїхати з країни в пошуках кращої зарплати, але ми не можемо залишити батьків та дітей.

21% населення Румунії змушені обходитися без туалету, душу або ванни / Фото Євростат 

Люди, які заробляють на рості цін 

З початку 2010 року ціни на житло виросли всюди, за винятком Іспанії, Кіпру та Італії. Рекордне зростання спостерігалося в Естонії (130%).

Лаурі Кул, 41-річний комунікаційний консультант з Таллінна, який виріс у хрущовці площею 30 квадратних метрів. У 2013 році йому вдалося продати квартиру та переселитися у двокімнатну новобудову на околиці столиці за 49 239 доларів. Відтоді він двічі продавав нерухомість, отримавши прибуток понад 60% (без урахування витрат на ремонт). Цієї весни він переїхав у будинок з двома спальнями за 203 810 доларів недалеко від центру міста.